Вже розповіла про далеке минуле, а сьогодні історія теж про ..
Published: January 17th 2023, 7:35:14 pm
Вже розповіла про далеке минуле, а сьогодні історія теж про потяг, але рівень advance 😁
Отже, влітку ми з хлопцем їхали потягом з Польщі до Берліна. Такі потяги мають два типи вагонів: перший тип - це як наші інтерсіті, коли два ряди в один бік, два (у нас три) ряди в протилежний. А є ще інший тип - надзвичайно незручний 🙈 Коли вагон поділено на сидячі купе, де три на три місця навпроти одне одного (і нікуди діти мої довгі ноги 😅).
Так от ми мали місця у другому типі, і щоб не страждати пішли до вагону-ресторану. Ми там сиділи дуже довго, пройшло вже кілька годин, аж ось нарешті зупинка, де перевіряли документи (зараз наче цієї зупинки немає, а тоді через великий потік українців була).
Мій паспорт лишився на місці, тому логічно було піти туди, аж раптом хлопець розуміє, що його паспорт лишився вдома, а він білорус і ніякої Дії (хоча б) в нього, звичайно, немає 🙈
(Сподіваюся, тут усі адекватні, але для усунення якихось питань одразу кажу, що він був на усіх мітингах у Мінську, відсидів у в'язниці, потім втік до Києва, прожив там пів року, а потім його компанія перевезла до Варшави, як і тисячі інших білорусів, що рятувалися від режиму та рашки.)
Так от потяг. Білорус без документів, який у розшуку КГБ Білорусі - це так собі ідея, бо, звичайно, прикордонники мають зняти його з потяга і надіслати запит до "батьківщини".
Тепер уявіть: ми знаходимося у не нашому вагоні, з двох боків потягу йдуть прикордонники, а нам потрібно потрапити у свій вагон хоча б за моїми документами. Щоб не йти через усі вагони, ми виходимо на вулицю (там теж стоять прикордонники) та з невдоволеним обличчям (типу як незручно виходити через ці перевірки) йдемо по платформі до свого вагону.
На превелике щастя нас не зупиняють, тож ми заходимо у своє "купе". Людей там вже не було, тому ми просто сидимо і вдвох нервуємо. А в моїй голові його вже депортують і садять у в'язницю 🙂
Так пройшло хвилин 10, аж ось потяг продовжує рух 😳
Тобто завдяки тому, що ми вийшли на вулицю - ми обійшли перевірку і ніхто по нас не повернувся 😅
Нашому полегшенню не було межі і на емоціях несподівано для самих себе ми почали пристрасно цілуватися 🥰
Було тепло, тому речей на мені було небагато: здається лосини, топ та сорочка, які дуже швидко були з мене зняті, але перед цим ми все ж зашторили та закрили скляні двері купе 😏
Далі він одразу дістав вже максимально твердий член та жорстко насадив мій ротик на нього 😳
Я була не проти, адже збудження треба було кудись дівати. Із величезним задоволенням я почала смоктати член, і це було так неймовірно (з його слів), що він дістав телефон та засняв шматочок на відео...
Там видно як я жадібно його поглинаю, потім передаю привіт нашій подрузі, а потім за проханням хлопця спираюся на спинку сидіння та розкриваю ніжки, показуючи свою голу ніжну кіску 😍🤤
А після він підняв мене та поставив жопкою до себе (обличчям до вікна) і після нетривалої стимуляції моєї вологої кіски - одразу увійшов 🔥
Я схопила міні-столик у вікна, аби втриматися на ногах, а він витрахував з нас весь адреналін.
Якоїсь миті я відчула сповільнення темпу, а коли обернулася - знов побачила телефон у його руках. Треба додати, що у таких купе по всьому периметру (окрім вікна) є дзеркало (не широке - для обличчя), у якому через камеру все дуже добре видно🥵
Час від часу за вікнами пропливали маленькі населенні пункти або ж люди, але було так пофіг🙈 Існувала лише пристрасть та задоволення ☺️
Перед фіналом хлопець вдягнув презерватив та знов прискорив темп майже до максимуму, тож через декілька хвилин в мене вже темніло в очах, а хлопець наче втратив контроль і кінчав дуже довго 💦
Цікаво що було б, якщо у цю мить до нас спробував би хтось зайти 😅
Цього ми не дізнаємося, але після всього ми дуже швидко вдягалися, бо штори були не на всю висоту скла і знизу було трохи видно як хтось пройшов 😁
Фух, це був кайф - раджу забувати документи вдома 🤗